Не рекомендуется поддерживать или пропагандировать потребление наркотиков.
Алё, народ! Слушайте, расскажу вам историю своего безумного приключения, как я купил МДМА и стал гномом торчком! Это было где-то в самом сердце города, в эту пёстрой и шумной ночи, когда все дурачки и наркошки выходят из своих тайников и отправляются на поиски нового «улетного» опыта.
Я уже давно потерялся в этом потоке белесых закладок и хотел найти что-то по-настоящему крутое, чтоб окончательно утонуть в своем ступоре. Все мои друзья уже пробовали меф, кекс и драп, и я тоже не хотел отставать от них.
И так, оказалось, что мой друг Колян имеет некий тайник, где хранит все свои нахлобучило. Он мне подсказал, что можно купить МДМА, который в народе еще называют экстази. Такую возможность я решил не упускать и отправился к нему в гости.
Колян был уже в своей наркотической ступорной фазе, весь потрёпанный и с взглядом, словно нашел себе нового друга – гнома в торчке. Он мне показал свои закладки и предложил купить экстази. Я согласился и сунул свои деньги в его потертый рваный карман.
Продавец пообещал вернуться через полчаса с нашими желанными камнями. Наступило долгое ожидание и я старался не думать об этом, размышляя, что уж я встречу когда обрету себя в настоящем торчке.
Наконец, после многих минут ожидания, Колян вернулся с нашими капсулами с МДМА. Я знал, что это страшно опасно, но моё любопытство перевешивало все страхи. И вот, я достал эти гадкие камни, которые на первый взгляд казались мне маленькими сахарными конфетками.
Я и Колян решили принять по камешку и отправиться в пограничное состояние между реальностью и нашими собственными гномами в голове.
Через некоторое время, я почувствовал, что начало действовать. Мои чувства стали яркими и музыка звучала невероятно красиво и громко. Я стал ощущать все вокруг себя более проницательно и словно окунулся в волшебный мир.
Моё тело словно перестало принадлежать мне, я забыл о своей идентичности и превратился в маленького гнома, который прыгал по цветным облакам и воплощал в жизнь все свои фантазии.
Это было настолько потрясающе, что я забыл о всём остальном. Время остановилось, а я продолжал погружаться в безумный калейдоскоп своих эмоций. Больше ничто не имело значения, кроме этого мгновения.
Но с каждой минутой, эффект начал ослабевать и я постепенно возвращался к реальности. Переживания стали смешиваться с радостью и разочарованием одновременно. Я понимал, что все это было лишь иллюзией, и сейчас я должен вернуться в реальность.
Но разве это было плохо? Я узнал о себе так много и взглянул на мир с другой стороны. Возможно, путешествие в мир гномов и торчков не так уж плохо, если оно случается лишь время от времени, не становясь привычкой и убеждая нас в реальности жизни.
Я понял, что наркотики это всего лишь кратковременная эйфория, которая вряд ли может дать нам счастье и настоящую радость. Важно научиться получать удовольствие от жизни во всей её полноте и находить свое счастье в мире реальных эмоций и впечатлений.
Так что, ребятки, давайте чувствовать и экспериментировать, но оставаться в этом миры гномов и торчков только на время, возвращаясь обратно в реальный мир, где мы являемся полноправными участниками жизни.
И помните, лучшая наркотика – это любовь к жизни и к самим себе!
Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд